Логістика по-американськи

Відсутність монополії, велика територія країни та високорозвинена економіка є драйверами розвитку ринку вантажоперевезень у США. Від 5 до 6% валового національного продукту посідає даний сегмент економіки. У 2020 році транспортна галузь принесла 732,3 мільярда доларів загального річного доходу Сполучених Штатів, а загальний операційний дохід становив понад 384,6 мільярда доларів. За прогнозом Американської асоціації вантажоперевезень очікується, що обсяг товаропотоків усередині країни стрімко збільшуватиметься, і до кінця 2022 року показник зросте на 24%.

За даними FTR (Freight Transportation Research Associates, Inc.), у 2021 році відкрилося 109 340 автотранспортних компаній, що на 45% більше 2020 року (59 538). Понад 70% вантажів країни перевозиться автомобільним транспортом, за винятком сипких продуктів, нафти та газу. Використання автомобільного транспорту в логістиці дозволяє побудувати роботу за принципом "just in time" і мінімізувати додаткові витрати, пов'язані з простоями та зберіганням вантажів.

Індустрія автомобільних вантажних перевезень у США, як і в країнах Європи, ділиться на три сектори: доставки вантажівками з повним завантаженням (FTL), частковим завантаженням (LTL) та кур'єрські доставки. Закупівля транспортних послуг проводиться двома способами: через пошукові системи чи послуги брокера. При регулярній необхідності організації перевезень та з метою економії часу послуги посередника стають пріоритетними. Для статусу брокера у США необхідна ліцензія та внесення депозиту від 10 000 до 100 000$ залежно від розміру компанії. Якщо брокер не виконує фінансових зобов'язань перед перевізником, то компанія вилучає оплату із суми депозиту. Після отримання замовлення від клієнта, брокер починає пошук провізних можливостей по напрацьованій партнерській базі постачальників, або шляхом розміщення вантажу у пошукових системах.

З обраним партнером обговорюються умови перевезення: терміни доставки, вартість, обсяг та вагу вантажу. Після обміну документами, номерами МС (реєстраційний номер перевізника США), повної перевірки наданої інформації та вивчення досвіду роботи кожного, відбувається укладання угоди. Наступний крок – прийняття та підтвердження замовлення. Потім диспетчер зв'язується зі складом відвантаження та повідомляє номер автомобіля, контактні дані водія та час забору вантажу. Трапляється, що диспетчери не видають телефон водія, щоб самостійно контролювати процес. До того ж, не всі водії вільно володіють англійською, тому спілкування через диспетчера зручніше.

Для прискорення оплати за транспортні послуги перевізник користується послугами факторингових компаній, які беруть він фінансові зобов'язання брокера під встановлений відсоток. Відсоток факторингу залежить від розміру компанії-перевізника, кількості автомобілів та розміру вантажу.

«Команда Тампи продовжує створювати та підтримувати відносини на високому рівні, як з клієнтами, так і з постачальниками. Важливо створювати довірче середовище один для одного і працювати спільно в будь-якій ситуації. Адже наша мета – рости разом із партнерами. Разом ми кращі і сильніші», — коментує Тревіс Олдрідж, керуючий філією AsstrA у Тампі.

Ресурсы:
https://www.statista.com
https://www.zippia.com
https://www.trucking.org
https://www.ttnews.com